Исследование. Как COVID и война изменили украинских потребителей

Евгения Близнюк Основательница и директор исследовательской компании Gradus Research Во время жестоких локдаунов нам казалось, что сильнее и радикальнее наша жизнь уже не может измениться. Но 24 февраля оказалось, что украинскому обществу придется пережить еще большее потрясение.Ми у Gradus Research вирішили порівняти ті споживчі тренди в українському суспільстві, які ми бачимо у результатах досліджень впродовж усього часу, що триває повномасштабне вторгнення росії в Україну, із тими зсувами, які спричинила ковідна криза, що теж неабияк вплинула на українське суспільство в цілому і моделі споживання зокрема.

Порівнюючи ці зміни, можна виокремити декілька базових параметрів, за якими чітко прослідковуються зрушення.Мобільність — міграційний зсувПід час ковіду ми стали менш мобільними, оскільки зайшли в період активних карантинів, обмеженої можливості пересуватися як за кордон, так і в межах країни. Ми проводили вдома значно більше часу, ніж звикли.Війна ж навпаки спровокувала сильні міграційні зсуви, повпливавши на мобільність населення.

Фактично, кожен четвертий мешканець України переїхав або всередині країни, або за кордон, у пошуках більш спокійного та безпечного місця проживання.Українці почали ще більше стресуватиМи бачили, як рівень суб'єктивного стресу серед українців зростав під час ковіду, і зараз він зростає ще більше. Станом на травень 2020 року, а це завершення першого локдауну, він становив 77%.Ми думали, що в ковідні часи українці були лідерами стресування, проте війна продемонструвала, що цей показник може бути суттєво більшим.

Наразі він піднявся до 87%. Жінки та молоді люди стресують найбільше — тут показники вищі за 90%, оскільки ці категорії гостріше реагують на загрози.Сум проти втоми, надія і гнівПару