Путин не понимает. Почему возродить советскую идентичность невозможно

Иван Верстюк Редактор раздела Бизнес журнала НВ Владимиру Путину нечего предложить Украине, кроме насилия над ее гражданами Літо, 2003 рік. Я — працівник Київської паперово-картонної фабрики, заробляю на відпочинок в Одесі, який не можу собі дозволити на стипендію студента Києво-Могилянської академії.Багато дивного відбувається на моїй роботі на фабриці. Ось автомобіль привозить цілий стос праць ідеологів радянської думки для подальшої переробки — на серветки та туалетний папір.

А ось він вже привозить новісінькій наклад Політики Арістотеля в помаранчевому кольорі. Мабуть, Арістотеля видали за грантові кошти, а потім просто здали в макулатуру, — роблю я невтішний висновок.Зі мною працюють інші чоловіки. Кілька з них — ветерани радянської військової операції в Анголі в кінці 1970-х та в 1980-х.

Їхні шафки з робочим одягом заклеєні плакатами з польських еротичних журналів. Вони палять цигарки без фільтру. Постійно розповідають про Анголу — так, ніби вважають цю інформацію екзистенційно важливою для мене.Серед історій про португальських comfort women [сексуальних працівниць] в Анголі - які я не можу навіть до кінця зрозуміти, адже неясно, чи то не є військові домисли — вирізняються історії про важливість розуміти свою ідентичність під час війни.

На цій історії я, студент філософського відділення Могилянки, починаю замислюватися.Йти в бій із так важко засвоєною радянською ідентичністю, яка прописана у власному паспорті з гербом СРСР, складно. Неважливо, чи це Ангола, чи це Афганістан, чи це Корея в 1950-х. Тебе питають люди на вулицях: хто ти? І відповідь «громадянин СРСР» їх не влаштовує.