Чому через дії західних урядів енергетична криза може повторитись у 2023 році

Західні країни, попри погрози путіна начебто впорались із викликами у енергетичній сфері: у сховищах багато газу, нафта дешевшає, на континенті аномально тепла зима, а граничні ціни на енергоресурси нарешті погодили. Щоправда, сподіватись, що енергетична криза та російський шантаж позаду поки не варто. Аді Імсірович, старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень Університету Суррея у своїй колонці писав чому державне регулювання може не спрацювати і чи завдадуть санкції на нафту значної шкоди росії. Публікуємо головні тези з матеріалу.

Наприкінці 2022 року міністри енергетики ЄС домовилися обмежити ціни на газ на рівні 180 євро за 1 МВт-год, або приблизно 1888 євро за 1 тис. куб. м.

Це спроба контролювати ринкові коливання, через які минулого літа ціни на газ підскочили майже до 340 євро/МВт-год, що призвело до зростання цін на електроенергію до рекордних 1000 євро/МВт-год. Водночас до зими Європа мала достатньо газу в сховищах, а також збільшила імпорт через нові плавучі регазифікаційні термінали у Німеччині та Нідерландах.

Однак перестороги залишаються. Обмеження цін на газ значною мірою стосується скрапленого газу і газу, закупленого достроково на ф’ючерсному ринку для постачання цієї зими, ціна якого зараз близько 70 євро/МВт-год.

Це важливо, оскільки постачальники часто хеджують свій ціновий ризик на ф’ючерсних ринках. Обмеження від уряду додає невизначеності, оскільки хеджування може не показувати справжні зміни на ринку.

Частково завдяки високим цінам на газ у 2022 році Європа, і зокрема Велика Британія, залишилися зі світлом цієї зими, оскільки більше газу зі США, Західної Африки, Катару та Австралії постачали до Європи, де як попит, так і ціни були вищими. Ще одна причина —