Китай погружается в долговый кризис и закрывается от мира. Какими будут последствия?

Борг КНР сягає 40 трлн дол (265% від ВВП), з яких дві третини – це борги компаній. Таких масштабів закредитованості немає навіть у США.

Раніше Китай міг собі це дозволити. ВВП щороку зростав на 8-12%, і залучення коштів не було проблемою. Однак в останні десять років зростання економіки країни сповільнюється, а рефінансувати старі кредити стає складніше.

Таке гальмування економіки називається "посадкою". Залежно від дій влади вона може бути м’якою, без втрати робочих місць та банкрутств, або жорсткою, яка передбачає рецесію та економічну кризу.

Поки Китаю світить лише жорсткий варіант, адже закредитованим компаніям невдовзі доведеться віддавати набагато більше грошей, ніж вони залучатимуть.

У 2019 році Народний банк Китаю провів стрес-тест банківської системи і з'ясував: якщо економіка зростатиме менше, ніж на 4,15% на рік, то половина банків країни опиниться на межі дефолту.

Оскільки, за різними оцінками, до 2026 року ріст китайського ВВП впаде до критичних 3-4% на рік, влада вирішила якомога швидше позбутися заборгованості. Цей шлях обіцяє стати болісним.

Країна має безліч системних проблем. Мова йде про неякісні кредити, експортну залежність, демографію, слабкий внутрішній попит, проблемний девелоперський сектор. Різке відлучення економіки від фінансування може призвести до низки дефолтів та раптової кризи, яка вдарить по всьому світу.

"Міць – це вміння застосовувати тактику з урахуванням вигоди". Сунь-цзи, "Мистецтво війни"

Падіння в боргову яму для Китаю почалося разом зі світовою фінансовою кризою 2007-2008 років. Тоді всі країни намагалися стимулювати власні економіки, аби зменшити наслідки так званої великої рецесії.

На відміну від країн Заходу, які бачили вихід з кризи в централізованій підтримці економік