Двузначная инфляция и обвал лиры: как Эрдоган "сломал" турецкую экономику

Економіку Туреччини лихоманить. У 2021 році інфляція в країні була особливо високою – 36,08%. Ціни на продукти харчування зросли в середньому на 43,8%, а їхня вартість змінювалась мало не кожного дня. Ліра втратила 44% свої вартості.

На відміну від інших країн, Туреччина вирішила не боротись з інфляцією традиційними методами. Замість підвищення облікової ставки та зменшення грошової маси, центральний банк навпаки – збільшує кількість грошей в обігу, розкручуючи інфляцію до нових висот.

Все це – частина авантюрного плану президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, який полягає в тому, щоб здешевити національну валюту та зробити країну привабливою для іноземних інвесторів. 

За задумом Ердогана, коли ліра стає дешевшою відносно долара, турецькі товари дешевшають та є більш конкурентоздатними на іноземних ринках. Очікується, що це дозволить збільшити інвестиції в експортну промисловість, створити нові робочі місця та підвищити заробітні плати.

Через все очільники турецького центрального банку на посаді довго не затримувались, адже не хотіли підтримувати зниження ставок – за останні п’ять років вони змінювались чотири рази.

Центральний банк має бути незалежним від уряду, щоб унеможливити популізм та некомпетентність чиновників. Утім Ердоган стверджує, що турецький центробанк "відкинув класичне розуміння економіки", і тепер влада використовує регулятора у своїх інтересах.

На початку 2000-х Туреччина пережила чи не найважчу економічну кризу у свої історії. За 2001 рік національна валюта країни відносно долара США знецінилась більш ніж у двічі, а ВВП впав на рекордні за півстоліття 5,75%. Навіть під час криз 1994 та 2008 років ситуація в республіці не була гіршою, ніж тоді.

У 2002 році до влади прийшла Партія справедливості та