Петро Болбочан. Як українці Сімферополь звільняли

Проєкт «Калиновий к@тяг» у дні війни продовжуємо розповідями про українських героїв і полководців. Сьогодні мова піде про трагічну долю одного з найбільш талановитих командирів часів Визвольної війни 1918-1921 років  Сталося давно очікуване… 24 квітня 1918 р. Кримська група Армії УНР під командуванням підполковника Петра Болбочана, здійснивши стрімкий марш-кидок з-під Мелітополя, звільнила від більшовицької зарази Сімферополь.

Діяли українці блискавично, сміливо, стратегічно винахідливо. Яким він був, отой омріяний кримський бліцкриг, хоча поки що лише зразка 1918 року? 10 квітня 1918 р. штаб Запорізької дивізії отримав таємний наказ уряду УНР: випереджаючи німецькі війська, захопити півострів! Тоді ж Петро Болбочан обійняв посаду командира Кримської групи Армії УНР на правах дивізії.

Бойовий наказ їм поставили якогось глобального рівня: прорвати оборону більшовиків на Чонгарі, зайти на півострів, “червоним” влаштувати розгром, встановити українську владу і взяти під український контроль Чорноморський флот. У чому полягала проблема? У Північній Таврії комуністична зараза нагадувала інфекційну хворобу, що вклала у ліжко здоровий організм. Подібно до мікробів, значні українські терени “кишіли дрібними перемішаними загонами”, - пригадував учасник тих подій, начальник Генерального штабу Української Держави, полковник Армії УНР Всеволод Петрів (1883-1948).

Петро Болбочан розумів: якщо дозволити більшовикам перегрупувати свої сили і закріпитися за Чонгаром, захопити Сиваш стане нереально. Тому, поки основні сили Кримської групи облаштовувалися в місті, авангард з кінноти і моторизованої піхоти з бронемашинами розпочав наступ на південь, ухопивши ленінців за хвіст. Завчасно запорожці зруйнували телеграфне сполучення між Кримом